- набридливий
- —————————————————————————————набри́дливийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
набридливий
Смотреть что такое "набридливий" в других словарях:
набридливий — а, е. Який набридає … Український тлумачний словник
набридливий — I (який набридає одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), обридливий, настирливий, настирний, нудний, нудотний, марудний (який довго триває / зберігається без змін, наводячи нудьгу) Пор. набридлий, нудний I II ▶ див. нав язливий… … Словник синонімів української мови
нав'язливий — 1) (про людей, рідше тварин який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе тощо; перев. про комах який не дає спокою), набридливий, настирливий, настирний, обридливий; невідчепний, невідв язний, у[в ]їдливий,… … Словник синонімів української мови
нудний — I (який викликає почуття нудьги своєю одноманітністю, непривабливістю вигляду тощо), нудотний, марудний Пор. набридливий I, нецікавий I II ▶ див. набридливий I, нецікавий I, нудотний … Словник синонімів української мови
безпардонний — а, е, розм. Дуже розв язний; грубий, нахабний, занадто набридливий; безцеремонний … Український тлумачний словник
влізливий — (улі/зливий), а, е. 1) Який любить скрізь влізти, настирливо скрізь лізе. 2) Уїдливий, набридливий … Український тлумачний словник
доїдливий — а, е, діал. Надокучливий; набридливий … Український тлумачний словник
докучливий — а, е. Який докучає; набридливий … Український тлумачний словник
канюка — I и, ж. Те саме, що каня. II и, ч. і ж., зневажл. Набридливий прохач; жебрак … Український тлумачний словник
марудний — а, е. 1) Який вимагає багато часу та зусиль (про роботу, справу тощо); клопітливий (у 2 знач.). || Повільний, неквапливий (про людину). 2) Який викликає нудьгу; нудний. || Набридливий. || Який довго триває, наводячи нудьгу … Український тлумачний словник
